| | |
| поохо́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поохо́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поохо́чуймо |
| 2 особа | поохо́чуй | поохо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поохо́чуватиму | поохо́чуватимемо, поохо́чуватимем |
| 2 особа | поохо́чуватимеш | поохо́чуватимете |
| 3 особа | поохо́чуватиме | поохо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поохо́чую | поохо́чуємо, поохо́чуєм |
| 2 особа | поохо́чуєш | поохо́чуєте |
| 3 особа | поохо́чує | поохо́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поохо́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | поохо́чував | поохо́чували |
| жін. р. | поохо́чувала |
| сер. р. | поохо́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
