| попогуля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попогуля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попогуля́ймо | |
| 2 особа | попогуля́й | попогуля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попогуля́ю | попогуля́ємо, попогуля́єм |
| 2 особа | попогуля́єш | попогуля́єте |
| 3 особа | попогуля́є | попогуля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попогуля́в | попогуля́ли |
| жін.р. | попогуля́ла | |
| сер.р. | попогуля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попогуля́вши | ||