| попожури́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попожури́тися, попожури́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попожурі́мося, попожурі́мось, попожурі́мся | |
| 2 особа | попожури́ся, попожури́сь | попожурі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попожурю́ся, попожурю́сь | попожу́римося, попожу́римось, попожу́римся |
| 2 особа | попожу́ришся | попожу́ритеся, попожу́ритесь |
| 3 особа | попожу́риться | попожу́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попожури́вся, попожури́всь | попожури́лися, попожури́лись |
| жін.р. | попожури́лася, попожури́лась | |
| сер.р. | попожури́лося, попожури́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попожури́вшись | ||