| пополірува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пополірува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пополіру́ймо | |
| 2 особа | пополіру́й | пополіру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пополіру́ю | пополіру́ємо, пополіру́єм |
| 2 особа | пополіру́єш | пополіру́єте |
| 3 особа | пополіру́є | пополіру́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пополірува́в | пополірува́ли |
| жін.р. | пополірува́ла | |
| сер.р. | пополірува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пополірува́вши | ||