| попотяга́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попотяга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попотяга́ймо | |
| 2 особа | попотяга́й | попотяга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попотяга́ю | попотяга́ємо, попотяга́єм |
| 2 особа | попотяга́єш | попотяга́єте |
| 3 особа | попотяга́є | попотяга́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попотяга́в | попотяга́ли |
| жін.р. | попотяга́ла | |
| сер.р. | попотяга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попотяга́вши | ||