| попра́вити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (надати чому-небудь правильного положення; усунути помилки) | ||
| Інфінітив | попра́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попра́вмо | |
| 2 особа | попра́в | попра́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попра́влю | попра́вимо, попра́вим |
| 2 особа | попра́виш | попра́вите |
| 3 особа | попра́вить | попра́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попра́вив | попра́вили |
| жін.р. | попра́вила | |
| сер.р. | попра́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| попра́влений | ||
| Безособова форма | ||
| попра́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| попра́вивши | ||