| поприко́лювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | поприко́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поприко́люймо | |
| 2 особа | поприко́люй | поприко́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поприко́люю | поприко́люємо, поприко́люєм |
| 2 особа | поприко́люєш | поприко́люєте |
| 3 особа | поприко́лює | поприко́люють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поприко́лював | поприко́лювали |
| жін.р. | поприко́лювала | |
| сер.р. | поприко́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| поприко́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| поприко́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| поприко́лювавши | ||