| | | | |
| поприста́влюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | поприста́влюваний | поприста́влювана | поприста́влюване | поприста́влювані |
| родовий | поприста́влюваного | поприста́влюваної | поприста́влюваного | поприста́влюваних |
| давальний | поприста́влюваному | поприста́влюваній | поприста́влюваному | поприста́влюваним |
| знахідний | поприста́влюваний, поприста́влюваного | поприста́влювану | поприста́влюване | поприста́влювані, поприста́влюваних |
| орудний | поприста́влюваним | поприста́влюваною | поприста́влюваним | поприста́влюваними |
| місцевий | на/у поприста́влюваному, поприста́влюванім | на/у поприста́влюваній | на/у поприста́влюваному, поприста́влюванім | на/у поприста́влюваних |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
