| поприту́лювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | поприту́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поприту́люймо | |
| 2 особа | поприту́люй | поприту́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поприту́люю | поприту́люємо, поприту́люєм |
| 2 особа | поприту́люєш | поприту́люєте |
| 3 особа | поприту́лює | поприту́люють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поприту́лював | поприту́лювали |
| жін.р. | поприту́лювала | |
| сер.р. | поприту́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| поприту́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| поприту́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| поприту́лювавши | ||