| попри́щитися – дієслово доконаного виду | ||
| (покритися прищами; якийсь час поводити себе пихато, гордовито) | ||
| Інфінітив | попри́щитися, попри́щитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попри́щмося, попри́щмось | |
| 2 особа | попри́щся | попри́щтеся, попри́щтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попри́щуся, попри́щусь | попри́щимося, попри́щимось, попри́щимся |
| 2 особа | попри́щишся | попри́щитеся, попри́щитесь |
| 3 особа | попри́щиться | попри́щаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попри́щився, попри́щивсь | попри́щилися, попри́щились |
| жін.р. | попри́щилася, попри́щилась | |
| сер.р. | попри́щилося, попри́щилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попри́щившись | ||