| | |
| попри́щитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (покритися прищами; якийсь час поводити себе пихато, гордовито) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | попри́щитися, попри́щитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | попри́щмося, попри́щмось |
| 2 особа | попри́щся | попри́щтеся, попри́щтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попри́щуся, попри́щусь | попри́щимося, попри́щимось, попри́щимся |
| 2 особа | попри́щишся | попри́щитеся, попри́щитесь |
| 3 особа | попри́щиться | попри́щаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | попри́щився, попри́щивсь | попри́щилися, попри́щились |
| жін.р. | попри́щилася, попри́щилась |
| сер.р. | попри́щилося, попри́щилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| попри́щившись |
