попідкла́дений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | попідкла́дений | попідкла́дена | попідкла́дене | попідкла́дені |
родовий | попідкла́деного | попідкла́деної | попідкла́деного | попідкла́дених |
давальний | попідкла́деному | попідкла́деній | попідкла́деному | попідкла́деним |
знахідний | попідкла́дений, попідкла́деного | попідкла́дену | попідкла́дене | попідкла́дені, попідкла́дених |
орудний | попідкла́деним | попідкла́деною | попідкла́деним | попідкла́деними |
місцевий | на/у попідкла́деному, попідкла́денім | на/у попідкла́деній | на/у попідкла́деному, попідкла́денім | на/у попідкла́дених |