| | |
| пороси́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (росою) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пороси́тися, пороси́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поросі́мося, поросі́мось, поросі́мся |
| 2 особа | пороси́ся, пороси́сь | поросі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | порошу́ся, порошу́сь | поро́симося, поро́симось, поро́симся |
| 2 особа | поро́сишся | поро́ситеся, поро́ситесь |
| 3 особа | поро́ситься | поро́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пороси́вся, пороси́всь | пороси́лися, пороси́лись |
| жін.р. | пороси́лася, пороси́лась |
| сер.р. | пороси́лося, пороси́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пороси́вшись |
