| | |
| поряди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (найнятися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поряди́тися, поряди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поряді́мося, поряді́мось, поряді́мся |
| 2 особа | поряди́ся, поряди́сь | поряді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поряджу́ся, поряджу́сь | поря́димося, поря́димось, поря́димся |
| 2 особа | поря́дишся | поря́дитеся, поря́дитесь |
| 3 особа | поря́диться | поря́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поряди́вся, поряди́всь | поряди́лися, поряди́лись |
| жін.р. | поряди́лася, поряди́лась |
| сер.р. | поряди́лося, поряди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поряди́вшись |
