| поси́тчати – дієслово доконаного виду | ||
| (стати ситнішати) | ||
| Інфінітив | поси́тчати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поси́тчаймо | |
| 2 особа | поси́тчай | поси́тчайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поси́тчаю | поси́тчаємо, поси́тчаєм |
| 2 особа | поси́тчаєш | поси́тчаєте |
| 3 особа | поси́тчає | поси́тчають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поси́тчав | поси́тчали |
| жін.р. | поси́тчала | |
| сер.р. | поси́тчало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поси́тчавши | ||