| | |
| поскла́дуватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (скластися – про багато чого-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поскла́дуватися, поскла́дуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поскла́дуймося, поскла́дуймось |
| 2 особа | поскла́дуйся, поскла́дуйсь | поскла́дуйтеся, поскла́дуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поскла́дуюся, поскла́дуюсь | поскла́дуємося, поскла́дуємось, поскла́дуємся |
| 2 особа | поскла́дуєшся | поскла́дуєтеся, поскла́дуєтесь |
| 3 особа | поскла́дується | поскла́дуються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поскла́дувався, поскла́дувавсь | поскла́дувалися, поскла́дувались |
| жін.р. | поскла́дувалася, поскла́дувалась |
| сер.р. | поскла́дувалося, поскла́дувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поскла́дувавшись |
