| послідкува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | послідкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | послідку́ймо | |
| 2 особа | послідку́й | послідку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | послідку́ю | послідку́ємо, послідку́єм |
| 2 особа | послідку́єш | послідку́єте |
| 3 особа | послідку́є | послідку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | послідкува́в | послідкува́ли |
| жін.р. | послідкува́ла | |
| сер.р. | послідкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| послідкува́вши | ||