послідо́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | послідо́вний | послідо́вна | послідо́вне | послідо́вні |
родовий | послідо́вного | послідо́вної | послідо́вного | послідо́вних |
давальний | послідо́вному | послідо́вній | послідо́вному | послідо́вним |
знахідний | послідо́вний, послідо́вного | послідо́вну | послідо́вне | послідо́вні, послідо́вних |
орудний | послідо́вним | послідо́вною | послідо́вним | послідо́вними |
місцевий | на/у послідо́вному, послідо́внім | на/у послідо́вній | на/у послідо́вному, послідо́внім | на/у послідо́вних |