посліду́щий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | посліду́щий | посліду́ща | посліду́ще | посліду́щі |
родовий | посліду́щого | посліду́щої | посліду́щого | посліду́щих |
давальний | посліду́щому | посліду́щій | посліду́щому | посліду́щим |
знахідний | посліду́щий, посліду́щого | посліду́щу | посліду́ще | посліду́щі, посліду́щих |
орудний | посліду́щим | посліду́щою | посліду́щим | посліду́щими |
місцевий | на/у посліду́щому, посліду́щім | на/у посліду́щій | на/у посліду́щому, посліду́щім | на/у посліду́щих |