| посліпи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | посліпи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | посліпі́мо, посліпі́м | |
| 2 особа | посліпи́ | посліпі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | посліплю́ | послі́пимо, послі́пим |
| 2 особа | послі́пиш | послі́пите |
| 3 особа | послі́пить | послі́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | посліпи́в | посліпи́ли |
| жін.р. | посліпи́ла | |
| сер.р. | посліпи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| послі́плений | ||
| Безособова форма | ||
| послі́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| посліпи́вши | ||