| | |
| поспілкува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поспілкува́тися, поспілкува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поспілку́ймося, поспілку́ймось |
| 2 особа | поспілку́йся, поспілку́йсь | поспілку́йтеся, поспілку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поспілкува́тимуся, поспілкува́тимусь | поспілкува́тимемося, поспілкува́тимемось, поспілкува́тимемся |
| 2 особа | поспілкува́тимешся | поспілкува́тиметеся, поспілкува́тиметесь |
| 3 особа | поспілкува́тиметься | поспілкува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поспілку́юся, поспілку́юсь | поспілку́ємося, поспілку́ємось, поспілку́ємся |
| 2 особа | поспілку́єшся | поспілку́єтеся, поспілку́єтесь |
| 3 особа | поспілку́ється | поспілку́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поспілку́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | поспілкува́вся, поспілкува́всь | поспілкува́лися, поспілкува́лись |
| жін. р. | поспілкува́лася, поспілкува́лась |
| сер. р. | поспілкува́лося, поспілкува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поспілкува́вшись |
