| поста́влений1 – дієприкметник | ||||
| (змушений стати; поміщений вертикально) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поста́влений | поста́влена | поста́влене | поста́влені |
| родовий | поста́вленого | поста́вленої | поста́вленого | поста́влених |
| давальний | поста́вленому | поста́вленій | поста́вленому | поста́вленим |
| знахідний | поста́влений | поста́влену | поста́влене | поста́влені |
| орудний | поста́вленим | поста́вленою | поста́вленим | поста́вленими |
| місцевий | на/у поста́вленому, поста́вленім | на/у поста́вленій | на/у поста́вленому, поста́вленім | на/у поста́влених |