| поти́рений – дієприкметник | ||||
| (понесений; украдений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поти́рений | поти́рена | поти́рене | поти́рені |
| родовий | поти́реного | поти́реної | поти́реного | поти́рених |
| давальний | поти́реному | поти́реній | поти́реному | поти́реним |
| знахідний | поти́рений, поти́реного | поти́рену | поти́рене | поти́рені, поти́рених |
| орудний | поти́реним | поти́реною | поти́реним | поти́реними |
| місцевий | на/у поти́реному, поти́ренім | на/у поти́реній | на/у поти́реному, поти́ренім | на/у поти́рених |
| [фам.] | ||||