| потьмяні́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | потьмяні́лий | потьмяні́ла | потьмяні́ле | потьмяні́лі |
| родовий | потьмяні́лого | потьмяні́лої | потьмяні́лого | потьмяні́лих |
| давальний | потьмяні́лому | потьмяні́лій | потьмяні́лому | потьмяні́лим |
| знахідний | потьмяні́лий, потьмяні́лого | потьмяні́лу | потьмяні́ле | потьмяні́лі, потьмяні́лих |
| орудний | потьмяні́лим | потьмяні́лою | потьмяні́лим | потьмяні́лими |
| місцевий | на/у потьмяні́лому, потьмяні́лім | на/у потьмяні́лій | на/у потьмяні́лому, потьмяні́лім | на/у потьмяні́лих |