| | |
| потьо́патися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (піти, попрямувати кудись) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | потьо́патися, потьо́патись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | потьо́паймося, потьо́паймось |
| 2 особа | потьо́пайся, потьо́пайсь | потьо́пайтеся, потьо́пайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | потьо́паюся, потьо́паюсь | потьо́паємося, потьо́паємось, потьо́паємся |
| 2 особа | потьо́паєшся | потьо́паєтеся, потьо́паєтесь |
| 3 особа | потьо́пається | потьо́паються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | потьо́пався, потьо́павсь | потьо́палися, потьо́пались |
| жін.р. | потьо́палася, потьо́палась |
| сер.р. | потьо́палося, потьо́палось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| потьо́павшись |
| | |
| [фам., рідко] | | |
