| | |
| почи́тувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (читати час від часу) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | почи́тувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | почи́туймо |
| 2 особа | почи́туй | почи́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | почи́туватиму | почи́туватимемо, почи́туватимем |
| 2 особа | почи́туватимеш | почи́туватимете |
| 3 особа | почи́туватиме | почи́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | почи́тую | почи́туємо, почи́туєм |
| 2 особа | почи́туєш | почи́туєте |
| 3 особа | почи́тує | почи́тують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| почи́туючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | почи́тував | почи́тували |
| жін. р. | почи́тувала |
| сер. р. | почи́тувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| почи́тувавши |
