| | |
| пра́вити1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (керувати; спрямовувати рух кого-, чого-небудь; прямувати; справляти, чинити, учиняти що-небудь; здійснювати обряди; виконувати якесь призначення) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пра́вити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пра́вмо |
| 2 особа | прав | пра́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пра́витиму | пра́витимемо, пра́витимем |
| 2 особа | пра́витимеш | пра́витимете |
| 3 особа | пра́витиме | пра́витимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пра́влю | пра́вимо, пра́вим |
| 2 особа | пра́виш | пра́вите |
| 3 особа | пра́вить | пра́влять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пра́влячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пра́вив | пра́вили |
| жін. р. | пра́вила |
| сер. р. | пра́вило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пра́вивши |
