| правочи́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | правочи́нний | правочи́нна | правочи́нне | правочи́нні |
| родовий | правочи́нного | правочи́нної | правочи́нного | правочи́нних |
| давальний | правочи́нному | правочи́нній | правочи́нному | правочи́нним |
| знахідний | правочи́нний, правочи́нного | правочи́нну | правочи́нне | правочи́нні, правочи́нних |
| орудний | правочи́нним | правочи́нною | правочи́нним | правочи́нними |
| місцевий | на/у правочи́нному, правочи́ннім | на/у правочи́нній | на/у правочи́нному, правочи́ннім | на/у правочи́нних |