| привла́снюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | привла́снюваний | привла́снювана | привла́снюване | привла́снювані |
| родовий | привла́снюваного | привла́снюваної | привла́снюваного | привла́снюваних |
| давальний | привла́снюваному | привла́снюваній | привла́снюваному | привла́снюваним |
| знахідний | привла́снюваний, привла́снюваного | привла́снювану | привла́снюване | привла́снювані, привла́снюваних |
| орудний | привла́снюваним | привла́снюваною | привла́снюваним | привла́снюваними |
| місцевий | на/у привла́снюваному, привла́снюванім | на/у привла́снюваній | на/у привла́снюваному, привла́снюванім | на/у привла́снюваних |