| привілейо́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | привілейо́ваний | привілейо́вана | привілейо́ване | привілейо́вані |
| родовий | привілейо́ваного | привілейо́ваної | привілейо́ваного | привілейо́ваних |
| давальний | привілейо́ваному | привілейо́ваній | привілейо́ваному | привілейо́ваним |
| знахідний | привілейо́ваний, привілейо́ваного | привілейо́вану | привілейо́ване | привілейо́вані, привілейо́ваних |
| орудний | привілейо́ваним | привілейо́ваною | привілейо́ваним | привілейо́ваними |
| місцевий | на/у привілейо́ваному, привілейо́ванім | на/у привілейо́ваній | на/у привілейо́ваному, привілейо́ванім | на/у привілейо́ваних |