| пригніти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пригніти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пригніті́мо, пригніті́м | |
| 2 особа | пригніти́ | пригніті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пригнічу́ | пригні́тимо, пригні́тим |
| 2 особа | пригні́тиш | пригні́тите |
| 3 особа | пригні́тить | пригні́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пригніти́в | пригніти́ли |
| жін.р. | пригніти́ла | |
| сер.р. | пригніти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пригні́чений | ||
| Безособова форма | ||
| пригні́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| пригніти́вши | ||