| пригові́р – іменник чоловічого роду | ||
| (примовка; наговір- арх.) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | пригові́р | пригово́ри |
| родовий | пригово́ру | пригово́рів |
| давальний | пригово́ру, пригово́рові | пригово́рам |
| знахідний | пригові́р | пригово́ри |
| орудний | пригово́ром | пригово́рами |
| місцевий | на/у пригово́рі | на/у пригово́рах |
| кличний | пригово́ре* | пригово́ри* |
| [розм.] |