| | |
| пригоди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пригоди́тися, пригоди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пригоді́мося, пригоді́мось, пригоді́мся |
| 2 особа | пригоди́ся, пригоди́сь | пригоді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пригоджу́ся, пригоджу́сь | пригодимо́ся, пригодимо́сь, пригоди́мся |
| 2 особа | пригоди́шся | пригодите́ся, пригодите́сь |
| 3 особа | пригоди́ться | пригодя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пригоди́вся, пригоди́всь | пригоди́лися, пригоди́лись |
| жін.р. | пригоди́лася, пригоди́лась |
| сер.р. | пригоди́лося, пригоди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пригоди́вшись |
