| пригороди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пригороди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пригороді́мо, пригороді́м | |
| 2 особа | пригороди́ | пригороді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пригороджу́ | пригоро́димо, пригоро́дим |
| 2 особа | пригоро́диш | пригоро́дите |
| 3 особа | пригоро́дить | пригоро́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пригороди́в | пригороди́ли |
| жін.р. | пригороди́ла | |
| сер.р. | пригороди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пригоро́джений | ||
| Безособова форма | ||
| пригоро́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| пригороди́вши | ||