| призвича́їти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | призвича́їти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | призвича́ймо | |
| 2 особа | призвича́й | призвича́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | призвича́ю | призвича́їмо, призвича́їм |
| 2 особа | призвича́їш | призвича́їте |
| 3 особа | призвича́їть | призвича́ять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | призвича́їв | призвича́їли |
| жін.р. | призвича́їла | |
| сер.р. | призвича́їло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| призвича́єний | ||
| Безособова форма | ||
| призвича́єно | ||
| Дієприслівник | ||
| призвича́ївши | ||