| | | | |
| примире́нний – прикметник | | | | |
| | | | |
| (якого можна примирити) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | примире́нний | примире́нна | примире́нне | примире́нні |
| родовий | примире́нного | примире́нної | примире́нного | примире́нних |
| давальний | примире́нному | примире́нній | примире́нному | примире́нним |
| знахідний | примире́нний, примире́нного | примире́нну | примире́нне | примире́нні, примире́нних |
| орудний | примире́нним | примире́нною | примире́нним | примире́нними |
| місцевий | на/у примире́нному, примире́ннім | на/у примире́нній | на/у примире́нному, примире́ннім | на/у примире́нних |
