| | |
| приправля́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (додавати приправу; приготовляти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | приправля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | приправля́ймо |
| 2 особа | приправля́й | приправля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | приправля́тиму | приправля́тимемо, приправля́тимем |
| 2 особа | приправля́тимеш | приправля́тимете |
| 3 особа | приправля́тиме | приправля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | приправля́ю | приправля́ємо, приправля́єм |
| 2 особа | приправля́єш | приправля́єте |
| 3 особа | приправля́є | приправля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| приправля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | приправля́в | приправля́ли |
| жін. р. | приправля́ла |
| сер. р. | приправля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| приправля́вши |
