| | |
| припуска́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (робити помилку, щось нечесне тощо) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | припуска́тися, припуска́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | припуска́ймося, припуска́ймось |
| 2 особа | припуска́йся, припуска́йсь | припуска́йтеся, припуска́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | припуска́тимуся, припуска́тимусь | припуска́тимемося, припуска́тимемось, припуска́тимемся |
| 2 особа | припуска́тимешся | припуска́тиметеся, припуска́тиметесь |
| 3 особа | припуска́тиметься | припуска́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | припуска́юся, припуска́юсь | припуска́ємося, припуска́ємось, припуска́ємся |
| 2 особа | припуска́єшся | припуска́єтеся, припуска́єтесь |
| 3 особа | припуска́ється | припуска́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| припуска́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | припуска́вся, припуска́всь | припуска́лися, припуска́лись |
| жін. р. | припуска́лася, припуска́лась |
| сер. р. | припуска́лося, припуска́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| припуска́вшись |
