| | |
| присво́юватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ставати близьким, своїм; зріднюватися, освоюватися, зживатися з ким-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | присво́юватися, присво́юватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | присво́юймося, присво́юймось |
| 2 особа | присво́юйся, присво́юйсь | присво́юйтеся, присво́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | присво́юватимуся, присво́юватимусь | присво́юватимемося, присво́юватимемось, присво́юватимемся |
| 2 особа | присво́юватимешся | присво́юватиметеся, присво́юватиметесь |
| 3 особа | присво́юватиметься | присво́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | присво́ююся, присво́ююсь | присво́юємося, присво́юємось, присво́юємся |
| 2 особа | присво́юєшся | присво́юєтеся, присво́юєтесь |
| 3 особа | присво́юється | присво́юються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| присво́юючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | присво́ювався, присво́ювавсь | присво́ювалися, присво́ювались |
| жін. р. | присво́ювалася, присво́ювалась |
| сер. р. | присво́ювалося, присво́ювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| присво́ювавшись |
