| | | | |
| приста́ркуватий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | приста́ркуватий | приста́ркувата | приста́ркувате | приста́ркуваті |
| родовий | приста́ркуватого | приста́ркуватої | приста́ркуватого | приста́ркуватих |
| давальний | приста́ркуватому | приста́ркуватій | приста́ркуватому | приста́ркуватим |
| знахідний | приста́ркуватий, приста́ркуватого | приста́ркувату | приста́ркувате | приста́ркуваті, приста́ркуватих |
| орудний | приста́ркуватим | приста́ркуватою | приста́ркуватим | приста́ркуватими |
| місцевий | на/у приста́ркуватому, приста́ркуватім | на/у приста́ркуватій | на/у приста́ркуватому, приста́ркуватім | на/у приста́ркуватих |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
