| | |
| приту́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | приту́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | приту́люймо |
| 2 особа | приту́люй | приту́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | приту́люватиму | приту́люватимемо, приту́люватимем |
| 2 особа | приту́люватимеш | приту́люватимете |
| 3 особа | приту́люватиме | приту́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | приту́люю | приту́люємо, приту́люєм |
| 2 особа | приту́люєш | приту́люєте |
| 3 особа | приту́лює | приту́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| приту́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | приту́лював | приту́лювали |
| жін. р. | приту́лювала |
| сер. р. | приту́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| приту́люваний |
| Безособова форма |
| приту́лювано |
| Дієприслівник |
| приту́лювавши |
