| | |
| прихватизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| (незаконно приватизувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прихватизува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прихватизу́ймо |
| 2 особа | прихватизу́й | прихватизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прихватизува́тиму | прихватизува́тимемо, прихватизува́тимем |
| 2 особа | прихватизува́тимеш | прихватизува́тимете |
| 3 особа | прихватизува́тиме | прихватизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | прихватизу́ю | прихватизу́ємо, прихватизу́єм |
| 2 особа | прихватизу́єш | прихватизу́єте |
| 3 особа | прихватизу́є | прихватизу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прихватизу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прихватизува́в | прихватизува́ли |
| жін. р. | прихватизува́ла |
| сер. р. | прихватизува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| прихватизо́ваний |
| Безособова форма |
| прихватизо́вано |
| Дієприслівник |
| прихватизува́вши |
