| причини́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (зачинити нещільно) | ||
| Інфінітив | причини́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | причині́мо, причині́м | |
| 2 особа | причини́ | причині́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | причиню́ | причи́нимо, причи́ним |
| 2 особа | причи́ниш | причи́ните |
| 3 особа | причи́нить | причи́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | причини́в | причини́ли |
| жін.р. | причини́ла | |
| сер.р. | причини́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| причи́нений | ||
| Безособова форма | ||
| причи́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| причини́вши | ||