| причі́лок – іменник чоловічого роду | ||
| (бокова стіна будинку; бокова частина даху; край, кінець чого-небудь) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | причі́лок | причі́лки |
| родовий | причі́лка | причі́лків |
| давальний | причі́лку, причі́лкові | причі́лкам |
| знахідний | причі́лок | причі́лки |
| орудний | причі́лком | причі́лками |
| місцевий | на/у причі́лку, причі́лкові | на/у причі́лках |
| кличний | причі́лку* | причі́лки* |
| [розм.] |