| причі́плювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | причі́плювання | |
| родовий | причі́плювання | |
| давальний | причі́плюванню | |
| знахідний | причі́плювання | |
| орудний | причі́плюванням | |
| місцевий | на/у причі́плюванні, причі́плюванню | |
| кличний | причі́плювання* |