| пришви́дшити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пришви́дшити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пришви́дшімо, пришви́дшім | |
| 2 особа | пришви́дши | пришви́дшіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пришви́дшу | пришви́дшимо, пришви́дшим |
| 2 особа | пришви́дшиш | пришви́дшите |
| 3 особа | пришви́дшить | пришви́дшать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пришви́дшив | пришви́дшили |
| жін.р. | пришви́дшила | |
| сер.р. | пришви́дшило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пришви́дшений | ||
| Безособова форма | ||
| пришви́дшено | ||
| Дієприслівник | ||
| пришви́дшивши | ||