| | |
| проба́читися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проба́читися, проба́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проба́чмося, проба́чмось |
| 2 особа | проба́чся | проба́чтеся, проба́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проба́чуся, проба́чусь | проба́чимося, проба́чимось, проба́чимся |
| 2 особа | проба́чишся | проба́читеся, проба́читесь |
| 3 особа | проба́читься | проба́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проба́чився, проба́чивсь | проба́чилися, проба́чились |
| жін.р. | проба́чилася, проба́чилась |
| сер.р. | проба́чилося, проба́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проба́чившись |
