| | |
| провальцьо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | провальцьо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | провальцьо́вуймо |
| 2 особа | провальцьо́вуй | провальцьо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | провальцьо́вуватиму | провальцьо́вуватимемо, провальцьо́вуватимем |
| 2 особа | провальцьо́вуватимеш | провальцьо́вуватимете |
| 3 особа | провальцьо́вуватиме | провальцьо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | провальцьо́вую | провальцьо́вуємо, провальцьо́вуєм |
| 2 особа | провальцьо́вуєш | провальцьо́вуєте |
| 3 особа | провальцьо́вує | провальцьо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| провальцьо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | провальцьо́вував | провальцьо́вували |
| жін. р. | провальцьо́вувала |
| сер. р. | провальцьо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| провальцьо́вуваний |
| Безособова форма |
| провальцьо́вувано |
| Дієприслівник |
| провальцьо́вувавши |
