| | |
| прово́дитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прово́дитися, прово́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | прово́дитиметься | прово́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | прово́диться | прово́дяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прово́дячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прово́дився, прово́дивсь | прово́дилися, прово́дились |
| жін. р. | прово́дилася, прово́дилась |
| сер. р. | прово́дилося, прово́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прово́дившись |
