| | | | |
| провоко́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | провоко́ваний | провоко́вана | провоко́ване | провоко́вані |
| родовий | провоко́ваного | провоко́ваної | провоко́ваного | провоко́ваних |
| давальний | провоко́ваному | провоко́ваній | провоко́ваному | провоко́ваним |
| знахідний | провоко́ваний, провоко́ваного | провоко́вану | провоко́ване | провоко́вані, провоко́ваних |
| орудний | провоко́ваним | провоко́ваною | провоко́ваним | провоко́ваними |
| місцевий | на/у провоко́ваному, провоко́ванім | на/у провоко́ваній | на/у провоко́ваному, провоко́ванім | на/у провоко́ваних |
